Тема. Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменники – назви істот і неістот

Іменник
Урок 1

Тема. Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменники – назви істот і неістот

Мета: поглибити знання учнів про іменник як частину мови, його значення, морфологічні ознаки та синтаксичну роль у реченні;

формувати уміння розпізнавати іменники серед інших частин мови, розвивати зв’язне мовлення, вміння аналізувати, узагальнювати мовні явища; 

виховувати любов до рідної мови.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник (Рідна мова: Підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. / М.І.Пентилюк, І.В.Гайдаєнко, А.І.Ляшкевич, С.А.Омельчук. За заг.ред. М.І.Пентилюк.- К.: Освіта,2006.- 272 с. )

План до теми:

1)    Загальне значення іменника.

2)    Морфологічні ознаки (загальне поняття).

3)    Синтаксична роль.

Термінологія: іменник, морфологічні (граматичні) ознаки; категорії іменників: загальні – власні, конкретні – абстрактні, істоти – неістоти; синтаксична роль іменника.

Словник термінів:

1.    Іменник – самостійна частина мови, що виражає назву предмета й відповідає на питання хто? що? Наприклад: чемпіон (хто?), пісня (що?)

2.    Морфологічні (граматичні) ознаки іменника – рід, відміна, число, відмінок.

3.    Категорії іменників - загальні – власні, конкретні – абстрактні, істоти – неістоти.

4.    Синтаксична роль іменника – роль, яку іменник виконує у реченні.

Хід уроку

1)    Мотивація навчальної діяльності.

 Мова - як криниця – свята і чиста. Вода дає життя людині, мова – думці, а життя всьому, що нас оточує, дає слово. Самостійна частина мови іменник дає всьому імена, тому таким важливим є її вивчення.

Теоретичний матеріал: Іменником називається частина мови, що виражає назву предмета й відповідає на питання хто? що? Наприклад: чемпіон (хто?), пісня (що?).

Немов сіяч, засіває іменник мовне поле. У мовленні вживаємо різні слова, а всі вони групуються за певними ознаками:

-         Загальні іменники – це узагальнені назви однорідних предметів (людей, тварин, речей, подій, явищ тощо: дитина, спорт).

-         Власні іменники – це назви індивідуальних одиничних предметів (людей, планет, міст, вулиць тощо: ФК «Металіст»).

-         Абстрактні іменники - це назви узагальнених понять (якостей, дій, процесів тощо: дбайливість, навчання).

-         Конкретні іменники – виражають поняття, в яких передається все те, що людина пізнає органами чуття (назви предметів, явищ, людей, одиниць виміру: тиждень, метр).

-         Істоти – назви людей, тварин, міфологічних назв (син, ворона, джміль).

-         Неістоти – назви явищ, предметів, абстрактних понять (мороз, олівець, радість).

Примітка.

1.    Поняття істоти/неістоти не завжди відповідає поняттю живе/неживе: істоти – покійник, русалка, Грудень (персонаж), ведмедик(іграшка); неістоти – загін (назва сукупності), мікроб (мікроорганізм).

2.    Важливе значення має з’ясування смислової і граматичної ознаки: як правило, закінчення знахідного відмінка множини, збігається з родовим у назвах істот і з називним – у назвах неістот.

2)    Значення предметності іменників виражається в морфологічних (граматичних) ознаках (категоріях) роду, числа і відмінка: іменники змінюються за числами і відмінками й належать до певного роду.

Рід

чоловічий       жіночий       середній

блокнот, край                      пожежа, матуся             небо, дитинство

     Число

         Однина                               множина

громадянин, музей                                                                громадяни, музеї

Відмінок

називний - вікно

родовий - вікна

давальний - вікну

знахідний - вікно

орудний - вікном

місцевий - (на) вікні

3)    У реченні іменники можуть виступати будь-якими членами.

Приклади.

На Землі вітер є потоком повітря.(підмет)

Дівчина звалася Ганною.(присудок)

Сто вітрів мій вік запріг сиву хату розхитати.(додаток)

І ти Смоленщини поля згадав обкошені.(означенння)

Пливуть над степом хмари волохаті.(обставина)

Практичний матеріал

Виконання даних вправ виробить уміння відрізняти іменники від інших частин мови, іменники-істоти від іменників-неістот.

Завдання 1.

Виписати іменники, довести, що виписані слова – іменники.

Зеленіти, зелений, зелень, працювати, праця, працьовитий, мужній, змужніти, мужність, читання, прочитаний, низина, низові, запорізьке, Запоріжжя, сікти, Січ, січовий, січовик, наказний, наказує, наказ, татарський, татарин.

Зразок: зелень – що?

Завдання 2.

Утворити від поданих дієслів і прикметників іменники. Поясніть значення іменників.

Складати – складання, абстрактний, дія

Доручати –

Боротися –

Глибокий –

Великий –

Чистий –

Гордий –

Завдання 3.

До кожного із запропонованих прикметників доберіть потрібний за змістом і граматичною формою іменник. Визначте його рід, відмінок:

Працьовитий – чоловік, Ч.р., Н.в.

Темна –

Холодне –

Білим –

Батькового –

Дерев’яним –

Літньої –

На вузькому –

Кам’яне –

Хоробрий –

Завдання 4.

Записати слова. Визначити назви істот і неістот.

Лялька, Русалка, небіжчик, зграя, Лісовик, народ, покійник, козацтво.

Завдання 5.  

Запишіть кілька прикладів прислів’їв і приказок, у яких вжито іменники – назви істот.

Зразок. Шануй коня дома, то пошанує він тебе в дорозі.

Поясніть зміст одного з них.

Завдання 6.  

Запишіть подані іменники у два стовпчики:

а) ті, які відповідають на питання хто?

б) ті, які відповідають на питання що?

Окунь, смолоскип, порушення, інтелігент, квітник, учительство. сирота, окраєць, їжак, українець, хазяїн, життя.

Якщо ви правильно виконали завдання, з других букв записаних слів прочитати початок прислів’я: „ ... все розкаже”.

Завдання 7.

Записати речення, підкреслити іменники, визначити синтаксичну роль.

         Січ – то була простора площа на Дніпровім острові Хортиці. Зо всіх боків обмивала цей острів глибока вода Дніпра. На самім острові був викопаний глибокий рів та поставлено високий частокіл з міцними брамами. На брамах стояли гармати і козацька сторожа.

Тестові завдання

1.     Іменник – це частина мови, яка:

а) означає назву ознаки предмета або його приналежність;

б) означає назву предмета;

в) вказує на предмет, ознаку, кількість, але не називає їх.

2. Визначте речення, в якому всі підкреслені слова – іменники:

а) За одного битого дають два небитих, та й того не беруть.

б) Дитинству все казковим видається – не збіднюйте ж душі його красу.

в) Заглядає в шибку казка сивими очима,

             Материнська добра ласка в неї за плечима.

3.     Іменник як частина мови має постійні морфологічні ознаки, а саме:

а) загальні, власні назви, назви істот і неістот, рід, відмінок, група;

б) загальні, власні назви, назви істот і неістот, рід, число;

в) назви істот і неістот, рід, число, відмінок, відміна, група.

4. У якому рядку всі іменники абстрактні?

         а) сором, зброяр, голуб, місто:

         б) простота, навчання, ніжність;

         в) професор, лекція, камінь.

5. Визначте іменник, який означає назву істоти:

         а) будинок;

         б) дорога;

         в) кошеня.

6. Визначте рядок, в якому всі іменники належать до назв неістот:

         а) мрія, казка, пісня, сторона;

         б) лебідь, коник, дівчина, олень;

         в) шахта, береза, сім’я, бджола.

7. У реченні іменник може виступати...

а) тільки підметом;

б) тільки присудком;

в) підметом, присудком і будь-яким другорядним членом речення.

8. Яким членом речення є виділене слово?

         Часом Десна розливалася так пишно, що у воді потопали не тільки ліси й сінокоси.

         а) додатком;

         б) підметом;

         в) обставиною.

9. У якому реченні виділений іменник є додатком?

         а) Від теплого слова і лід розмерзає.

         б) Своє гніздо найтепліше.

         в) Ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють.

10. Іменником виражено присудок у реченні:

         а) Життя прожити – не поле перейти.

         б) Життя – така велика ковзаниця.

         в) Кожному мила своя сторона.

11. Установіть відповідність між виділеними іменниками і їх синтаксичною роллю:

а) Ніч осіння на дощі та                                   а) обставина

    тумани багата.                                                       б) додаток

б) Моя душа чекає дива.                                  в) підмет

в) У травах стежка свище,

    мов батіг.

12. Доберіть із довідки підмети.

Вкривається багрянцем … , він стоїть на узліссі, ніби сумує, що надійшов … .  Часом  … зронить вирізьблений свій лист.

Довідка. Дерево, вересень, клен.

Додатки

Таблиця 1. Загальне (лексичне) значення іменника.

Іменник
Називає	Приклади
Людей	українка
предмети	стіл
установи	університет
тварин	кінь
ознаки	блакить
дії	політ
процеси	змагання
явища	мороз
кількість	одиниця
стан	дрімота

Таблиця 2. Групи іменників за значенням.

Таблиця 3. Істоти - неістоти.

Істоти	Неістоти
Хто?	Що?
-           З.в.= -            Р.в.	-             З.в.=   -             Н.в.
Н.в. хто? Сини, сестри.  Р.в.кого? Синів, сестер. З.в.кого? Синів, сестер.	Н.в. що? Зошити, хустки.  Р.в.чого? Зошитів, хусток.  З.в.що? Зошити, хустки.

Таблиця 4. Граматичні ознаки іменника.

Граматичні ознаки іменника
Постійні		Непостійні
Рід	Відміна	Число		Відмінок
Чоловічий - воїн Жіночий - стежина Середній - поле Спільний - базіка	І - ІV	однина	множина	Називний Родовий Давальний Знахідний Орудний Місцевий Кличний

Схема 1. Синтаксична роль іменника.

Синтаксична роль іменника

           

Головна                             Другорядна

/          /                                       \                    \                       \

Підмет   Присудок                              Додаток      Означення        Обставина